Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.
28 рокiв пройшло з того часу, коли був виведений останній солдат з афганської землi, 28 рокiв не згасає біль материнських сердець. Десять бойових років, 15 тисяч загиблих, 280 зниклих безвісти. Україна в тій війні втратила майже три з половиною тисячі своїх синів. Десятки тисяч повернулися скаліченими – фізично чи морально. Афганська війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.
З нагоди 28 річниці виведення радянських військ з Афганістану, 17 лютого 2017 року у Днiпрянськiй ЗОШ I –III ступенiв була проведена година мужності на тему: «Афганiстан – мiй бiль, моя пекуча рана». Захiд пiдготували та провели учнi 6-8 класiв під керiвництвом педагога-органiзатора Олени Храпанової. На святі був присутній поважний гiсть, воїн-афганець, полковник Лєбедев Віктор Іванович.
Учасники свята розповіли усiм присутнiм про тяжкі роки війни в Афганістані, її героїв, продемонстровані відеохроніки минулих років. Кожен із учасників заходу виразив свої думки та переконання на рахунок тих подій, що сталися 28 рокiв тому, а також провели паралелі із сучасними подіями на сході України. Хвилиною мовчання було вшановано загиблих бійців, що стали учасниками війни.
